В цей день в 1734 році народився Антон Янша, піонер бджільництва. Метою міжнародного дня є визнання ролі бджіл та інших запилювачів для здорової екосистеми.
Ми відзначаємо цей день з 2018 року завдяки зусиллям уряду Словенії за підтримки Apimondia, завдяки яким 20 травня Генеральна Асамблея ООН оголосила Всесвітнім днем бджіл.
Майже 90% дикорослих рослин та 75% провідних світових сільськогосподарських культур залежать від запилення тваринами. Бджоли живуть у багатьох місцях, і деякі з них є дивовижними. Причина, через яку бджоли такі галасливі, полягає в тому, що вони змахують крилами 11 400 разів за одну хвилину!
Бджола за своє життя виготовляє чайну ложку меду (близько 5 грамів). Усі робочі бджоли – самки. Медоносна бджола - єдина комаха, яка виробляє їжу, яку людина може їсти.
Ми всі можемо зробити свій внесок у допомогу бджолам, будь то в наших садах, на балконах або на підвіконнях. Щорічно відзначаючи Всесвітній день бджіл, ми можемо підвищити поінформованість про важливу роль, яку бджоли та інші запилювачі відіграють у збереженні здоров'я людей та планети, а також багато проблем, з якими вони стикаються сьогодні.
Мікрозелень: які види рослин підходять для вирощування?
Мікро-зелені рослини - це молода зелень, яку вирощують із насіння їстівних овочевих або трав'яних культур, зокрема на відкритому повітрі, в теплицях і на підвіконні кухні.
Яку мікрозелень вибрати? - залежить від особистих смакових переваг. Існують такі сімейства насіння:
хрестоцвітних - це броколі, крес-салат, рукола, редька, червонокачанна капуста;
лілейних або цибулевих- цибуля ріпчаста або порей;
маревих - амарант, буряк, шпинат;
зернові - рис, овес, пшениця, кукурудза, ячмінь;
бобові - горох, сочевиця, боби.
Яка мікрозелень для чого? - види можуть сильно відрізнятися і використовуються залежно від смаку. Деякі м'які, інші - гострі, кислуваті або з гірчинкою. Мікрогрін володіє концентрованішим ароматом, ніж дорослі рослини, до яких вони належать.
Існує багато способів включати зелені паростки до свого раціону - прикрашати бутерброди, додавати в салати, гарячі, рибні та м'ясні страви, використовувати як начинку для піци, робити поживні напої.
Найбільш затребувані рослини
Мікрозелень забезпечує концентрованою дозою корисних речовин. У результаті значно підвищує імунітет і знижує ризик виникнення багатьох захворювань.
Що вигідно вирощувати в домашніх умовах? - це насамперед багате на вітаміни насіння:броколі - дорослі рослини розглядаються як супер корисний продукт з великим вмістом антиоксидантів, мікро-зелені рослини містять у кілька разів більше цих важливих для здоров'я речовин;
крес-салату, які дуже легко вирощувати;
редиски - мікрозелень виходить ніжна і хрустка, застосовується як гарнір і додається до салатів;
рукола - має трохи гоструватий, перцевий аромат, використовується для різноманітних салатів, бутербродів, інших страв;
соняшнику - паростки містять багато вітаміну Е, фолієвої кислоти та цинку;
гірчиці - молоді паростки мають гострий смак, є прекрасною приправою і додаванням до салатів;
горох - має свіжий аромат і хрустку структуру, а також містить протеїни, клітковину і фосфор;
базиліка - проростають і ростуть досить швидко, але потребують більше тепла, ніж будь-яка інша зелень;
люцерни - схожа на крес-салат, але має м'який аромат і приємну хрусткість, прекрасно підходить для бутербродів і салатів.
З огляду на те, що мікрогрін легко вирощувати в домашніх умовах, молоді паростки можна не тільки додавати до свого раціону, а й використовувати для додаткового або основного заробітку.
Мікрозелень (вона ж мікрогрін) — це молоденькі
проростки різних культур. Їх вік з моменту прокльовування становить від 5 днів
до двох тижнів, а висота паростка — до 10 см.
Фішка мікрогріна в тому, що саме в 5-15
діб від появи сходів він максимально набирає сили для подальшого розвитку
рослини. Тому проростки містять корисні речовини у найвищих концентраціях. У
складі зелені хлорофіл, мікроелементи, вітаміни, а також органічні кислоти,
ефірні олії, каротиноїди.
Ці речовини корисні для людського
організму, особливо в холодний період, коли молоді овочі ще не виросли, а ті,
що є на магазинних полицях, щедро напхані нітратами.
Як виростити
мікрозелень вдома
Щоб отримати врожай мікрогріна, не
потрібні спеціальні дорогі пристрої. Пророщувати зелень можна:
у ґрунті та гідрогелі;
на килимках із лляного та кокосового
волокна;
у банці, ваті, на папері, тканині чи
марлі;
у спеціальному пророщувачі.
Перед тим як пророщувати мікрозелень,
варто придбати насіння рослин та контейнер,
де відбуватиметься чарівний процес. Також знадобляться наповнювач (ґрунт, вата,
гідрогель тощо) і вода.
Тонкощі вирощування мікрозелені у різних
видах наповнювача розглянемо далі. Спочатку розберемося, які культури придатні
для вживання у вигляді мікрогріна.
Як правильно
вирощувати мікрозелень
Для отримання їстівних паростків підходить
насіння овочевих культур і злаків, які ми вживаємо в їжу. Їх ділять на 5
сімейств:
Мареві: буряк, шпинат, амарант
Цим культурам для пророщування необхідна земля. Оптимально провести посів у
ґрунт. Якщо такої можливості немає, можна замінити його субстратом і присипати
посіяне насіння тонким шаром землі.
Хрестоцвіті: рукола, салат, редька, редис, капуста червонокачанна і
броколі, гірчиця
Це насіння має тонку оболонку і швидко проростає. Мікрозелень з нього без
проблем виросте на звичайній серветці, якщо підтримувати її вологою.
Бобові: горох, квасоля, нут, сочевиця
Через щільну оболонку насіння цих рослин при спробі пророщування часто скисає,
на ньому з'являється цвіль. Оптимально вирощувати таку зелень у воді, регулярно
замінюючи її свіжою.
Цибульні: цибуля, порей
Насіння сіють густо, на відстані 1 мм одне від одного. Для пророщування
використовують місткість глибиною до 2 см.
Зернові: пшениця, ячмінь, овес, кукурудза, рис
Це тверде насіння для отримання хороших сходів потрібно замочити перед
висаджуванням на 6-12 годин. Така хитрість зробить проростання швидшим.
Для хорошої схожості та швидкого
дозрівання паростків важливо підтримувати в ємності для пророщування постійну
вологість.
Аналіз водного відбитку різних продуктів дозволяє оцінити, скільки води потрібно для їх виробництва, транспортування та споживання. Водний відбиток – це міра, яка вказує на загальну кількість прісної води, використаної для виробництва товарів і послуг, якими користується людина або які вона споживає. Він включає не тільки пряме споживання води, але й "невидиме" використання води в процесах виробництва.
Для різних продуктів водний відбиток може значно відрізнятися в залежності від багатьох факторів, таких як методи виробництва, кліматичні умови регіону, де вони вирощуються або виробляються, та ефективність використання ресурсів.
Наприклад, виробництво продуктів тваринництва, таких як м'ясо і молочні продукти, зазвичай вимагає більше води, ніж вирощування більшості рослинних культур, через необхідність годувати тварин протягом тривалого часу. Зернові культури, овочі та фрукти мають різний водний відбиток, залежно від умов їхнього вирощування.
Для конкретного аналізу водного відбитку окремих продуктів вам буде корисно дізнатися конкретні цифри або порівняння. Це може допомогти визначити, які продукти є більш сталими з точки зору використання водних ресурсів, і може спонукати до більш свідомого вибору продуктів харчування з мінімізацією екологічного впливу.
Кращі речі в житті є безкоштовними. Дізнайтеся, як можна перетворити обридлі, старі і приготовані до викиду предмети в щось красиве і функціональне для свого будинку. 1. Бабушкин комод Старий бабусин комод може бути оновлений сотнями простих способів (із застосуванням фарби, лаку, шпалер, декупажу і т.д.) І навіть перетворений в шикарну «антикварну» тумбу під умивальник!
2. Дерев'яні віконниці Старовинні віконні віконниці можуть стати гарним і незвичайним прикрасою для стіни або ліжка, а також використовуватися як функціональний декор! Як правило, для нового виду їх фарбують в свіжі світлі тони в дусі стилю Прованс. Додатковий ефект можна надати з кракелюр або ручним розписом.
3. Двері і віконні рами Двері і віконні рами є предметами досить габаритними і дорогими, тому навіть коли вони виходять з ладу, не у кожного піднімається рука їх відразу викинути на вулицю. І чудово: адже вони ще можуть послужити вам у ролі класного настінного декору!
4. Скляні баночки Ось вже дійсно предмети, які постійно накопичуються в кожному будинку і можуть бути використані тисячами способів! Але, мабуть, найцікавіше вони виглядають в ролі вуличного або настільного світильника.
5. Самотні або поламані стільці Не знаєте, як використовувати табурет без ніжки? Або що робити з обідніми стільцями, які відрізняються за кольором і дизайну? Черпайте натхнення на фотографіях нижче:
6. Дверні ручки і молотки Дверні ручки і молотки можуть додати оригінальність і функціональність практично кожній кімнаті вашого будинку.
7. Перегорівші лампочки Перетворіть згорілу лампочку в дуже милий саморобний декор, наприклад, як цей крихітний тераріум або підставка під квіти.
8. Консервні банки Чому б ні? З консервних банок виходять досить симпатичні і зручні органайзери для різних речей, горщики для кімнатних рослин і т. п.
9. Старі книги Вироби з книг не припускають використання ваших улюблених і заповітних творів, а тільки сильно пошкоджених або непотрібних томів. Подивіться, в який гарний декор вони можуть перетворитися!
10. Географічні карти
Існує 3 популярних способу застосування старих географічних карт:в ролі настінного декору, який буде нагадувати вам про відвідані місцях або ж про місця, які ще треба відвідати; в якості абажура для настільної лампи або іншого світильника; для декупажа старой мебели.
Але може вам вдасться придумати ще більш цікавий спосіб?
11. Одяг і аксесуари Ваш шафа забита старими футболками? Не знаєте, як вчинити з краватками та ременями, які ніколи не одягнете? Сподіваємося, що який-небудь з нижче запропонованих методів зможе наштовхнути вас на ділову думку.
12. Вантажні валізи Ці пошарпані часом скарби можуть перетворитися в стильну прикроватную тумбу, ліжечко для домашнього вихованця або інший надзвичайно оригінальний предмет інтер'єру.
13. Лінейка та прищепки Як правило, лінійки скупчуються в тих будинках, де є діти або ж дорослі, чия робота якось пов'язана з кресленням. Пропонуємо вам кілька цікавих ідей для використання в дизайні вашої оселі.
14. Балконні або сходові балясини Старі балясини відмінно працюють в якості підтримки для консолі або функціональної вішалки під пальто. Дивимося нижче, як зробити з балясини оригінальний декор своїми руками.
Люди все більше усвідомлюють шкоду, яку полімерні відходи завдають дикій природі, і багато хто б уникав придбання одноразових полімерних виробів, якби їм це допомогло. Але набагато кращі альтернативи?Давайте розглянемо один приклад – газовані напої. Можна припустити, що полімерні пляшки – найменш «зелений» варіант, але чи завжди це так?
Щоб з'ясувати це, Британські вчені із Саутгемптонського університету порівняли п'ять різних типів контейнерів для газованих напоїв. Вони перевірили їх вплив на довкілля за низкою критеріїв, включаючи тим, як кожен з них впливає на зміну клімату та забруднення під час виробництва, використання та утилізації.
Ось вони - від найгірших до найкращих.
П'яте місце: скляні пляшки
Це може бути несподіванкою, але скляні пляшки насправді посіли останнє місце у цьому аналізі. Ви можете інстинктивно потягнутися за скляною пляшкою, щоб не купувати полімерну, але скло вимагає більше ресурсів та енергії для виробництва. Виробництво скла передбачає видобуток кремнеземного піску та доломіту, при якому є викиди, при вдиханні можуть спричинити силікоз легень.
Для плавлення цих матеріалів необхідні високі температури, і цей процес переважно забезпечується викопним паливом. При виробництві саме скло виділяє вуглекислий газ.
Аналіз показав, що у виробництві скляних пляшок використовується більше природних ресурсів через величезну кількість використовуваного матеріалу. Літрова скляна пляшка може важити до 800 г, тоді як аналогічна полімерна важить приблизно 40 г. Ця зайва вага означає, що транспортні засоби, які перевозять скляні пляшки, споживають більше копалин, щоб доставити однакову кількість рідини. Тому скляні пляшки мають на 95% більший внесок у глобальне потепління, аніж алюмінієві банки.
Четверте місце: перероблені скляні пляшки
Якщо звичайна скляна пляшка найгірша, то, напевно, виготовлена на 100% із переробленого скла, набагато краще? На жаль ні.
Частина енергії економиться на переробці, а не на видобутку, переробці та транспортуванні сировини. Але на переробку скла все одно витрачається багато енергії через високу температуру, необхідну для його плавлення. Більше енергії означає більше викидів парникових газів і під час процесу скло може знову виділяти вуглекислий газ.
У Великій Британії рівень переробки скла становить 67,6%. Його слід було б підвищити, щоб виробництво скляних пляшок було самодостатнім лише шляхом переробки.
Третє місце: полімерні пляшки
На третьому місці – полімерна пляшка. Полімери мають ідеальні властивості для зберігання напоїв. Вони міцні, стійкі до дії хімічних речовин (так інгредієнти напою не погіршують полімер), а також легкі, тобто їх можна транспортувати більше викидів. Завдяки цьому полімери значно менше впливають на глобальне потепління ніж скло.
Але наслідки відходів полімерів у всьому світі добре задокументовані. Скло та алюміній не розпадаються на шкідливі частинки, як полімери.
Переробка полімерів вимагає менше енергії через нижчу температуру плавлення сировини. Але полімери, на відміну від скла або алюмінію, не можна нескінченно переробляти. Щоразу при переробці ланцюга молекул, що утворюють полімери, коротшають. Зрештою, все полімер досягає точки, коли більше не може бути перероблений, і тому йде на звалище, спалювання або в навколишнє середовище.
Друге місце: алюмінієві банки
На другому місці – алюмінієві банки. Дослідники виявили, що вони менше сприяють глобальному потеплінню, ніж скло та полімери, оскільки споживають менше енергії та ресурсів. Банки легші за скло і не виготовляються з викопного палива, як полімери.
Через процеси, пов'язані з їх виготовленням, банки також викликають менше екологічних проблем, таких як кислотні дощі та безкисневі зони в океані. Це з тим, що з створення скла і полімерів потрібно більше електроенергії, отже, воно у середньому генерує більше забруднення діоксидом сірки, є причиною кислотних дощів. Виготовлення скла та полімерів та видобуток матеріалів для їх виготовлення (особливо кальцинованої соди для виробництва скла) також викликають виділення більшої кількості фосфатів у навколишнє середовище, що може перевантажити річки та прибережні моря та витіснити кисень із води.
Але алюміній має свій вплив на довкілля. Його виготовлення передбачає переробку бокситової руди, а видобуток бокситів може забруднювати воду у країнах, з яких вона постачається, зокрема Австралії, Малайзії та Індії. Річки та відвали, забруднені важкими металами, загрожують здоров'ю людей та дикої природи поблизу шахт.
Перше місце: перероблені алюмінієві банки
Перероблені алюмінієві банки виявилися екологічно чистим одноразовим контейнером, який розглядався. Алюміній можна постійно переробляти без змін властивостей. Переробка алюмінієвої банки заощаджує.
Якщо словосполучення “мистецтво апсайклінгу” викликає у вас асоціацію лише з гумовими лебедями з автомобільних шин або іншими пластиковими “шедеврами” прибудинкових палісадників, то радимо почитати цей лонгрід. Адже сьогодні ми розберемося що таке апсайклінг взагалі, звідки він з’явився і як може допомогти місту, громаді та навіть місцевому бізнесу.
Уявімо купу старих речей: велосипед, використані лампочки, якісь дошки, ґудзики, одяг, відра, поїдені іржею механізми і ще багато хтозна-чого. Для когось це просто сміття, а хтось побачить дещо більше, поки сховане за межами уяви.
Слово “апсайклінг” має англійське походження (upcycling — вторинне використання) і означає творче перевтілення відходів у витвори мистецтва, побутові вироби, одяг, аксесуари тощо. Важливим є те, що в результаті отримана таким шляхом річ перевершує своїми якостями (як естетичними, так і функціональними) вихідний матеріал. Водночас на відміну від процесу переробки відходів у вторинну сировину не потрібно значних додаткових виробничих витрат.
Уперше ж згадку самого терміну “апсайклінг” можна знайти у статті британської газети “Salvo”, датованій 1994 роком. Її автор інженер Райнер Пілс, виступаючи з критикою методів утилізації будівельних відходів, пропонував їм альтернативу саме у контексті апсайклінгу.
Втім, практика пристосування старих речей не має певної дати винаходу, а супроводжує людство впродовж усієї його історії. Іронія в тому, що раніше вона була здебільшого викликана нестачею чогось, а сьогодні навпаки популярна через надмірну кількість речей у побуті та відходів.
Наприклад, для людей, яким довелося жити в умовах дефіциту товарів за часів Радянського Союзу, апсайклінг (хоч його так ніхто не називав) був знайомим, але вимушеним явищем. Дістати певні речі було непросто, тож застосовували винахідливість, та ще й ділилися різноманітними порадами у газетах, журналах, телевізійних передачах. Як оновити стару сукню, сплести яскравий килимок з ганчірок чи змайструвати міксер з дитячої дзиґи — такий креатив сучасному поколінню “зумерів” і не снився!
Можливо, цей досвід дещо спотворює в сучасному українському суспільстві розуміння апсайклінгу, знецінює його значення та можливості. Не завжди можна уявити насправді круті речі, створені майже з нічого.
Але водночас навіть найвідоміші світові бізнес-індустрії вже змінюють свої підходи у виробництві. Адже за даними ООН щорічно ми продукуємо лише відходів з пластику близько 300 млн тонн. На щастя, тренд дбайливого ставлення до природи набирає все більших обертів і проникає у різноманітні сфери людської діяльності: харчування, машинобудування, хімічна та парфумерна галузі, мода й легка промисловість, архітектура, будівництво та ін. Апсайклінг набуває більшого застосування, зокрема, завдяки своїм екологічним властивостям, а також можливості заробляти при одночасній економії ресурсів.
Сьогодні визнаною столицею європейського апсайклінгу став Берлін. На вулицях німецької столиці можна відкрити для себе його нові, незвідані сторони, а також знайти десятки дивовижних магазинчиків та майстерень, де продавці запропонують найоригінальніші речі, яким більше немає аналогів. Там є, здається, все: меблі, одяг та аксесуари, прикраси, освітлення, декор — і все із старих вживаних матеріалів, приладів, інструментів, деталей, що часом взагалі важко уявити як основу для подібних речей.
Такі магазини лише додають місту туристичної привабливості. Для багатьох українських ця практика також стає джерелом розвитку й доходу для місцевого бізнесу.
Найбільш вражаючим є перевтілення старих речей і матеріалів в архітектурі та інтер’єрному дизайні. Мабуть, таке застосування може найдовше продовжити термін їхнього життя. Розкажемо про деякі світові приклади.
Скульптурна композиція, відома як Вежі Воттс (Watts Towers) у Лос-Анджелесі, побудована з металобрухту, битої кераміки та уламків скла. Найбільша з 17 веж сягає в висоту 30 метрів.
Будинки з контейнерів користуються популярністю у багатьох країнах світу. За останні роки, зокрема, завдяки динамічному розвитку підприємства “MagaHomes”, ця технологія знаходить все більше прихильників у Польщі. Такі будівлі є швидкими у конструюванні і відповідають необхідним стандартам.
Автомобільні деталі як елемент оздоблення інтер‘єру — дуже цінний ресурс. Коли старе авто очищується від різних речовин, шкідливих для навколишнього середовища (масел, рідин), багато компонентів, такі як покришки, скло, пластикові деталі чи обшивка, легко знаходять нове застосування. Реалізацією ідеї стала, наприклад, будівля McGee Salvage House у Сан-Франциско. Обробка зовнішніх стін другого поверху виконана з більше 100 розрізаних дахів машин різних відтінків сірого, знайдених на автомобільному звалищі. Завдяки цьому на фасаді видна цікава хроматична гра. Штори зроблені з обшивки старого фургону, а прозорий навіс над терасою, куди виходить спальня, повністю виконаний з перероблених вікон різних транспортних засобів.
Уламки старих автомобілів ми бачимо досить часто, тому ресайклінг їхніх деталей в будівництві не особливо дивує. Чого не скажеш про великі транспортні засоби, наприклад, літаки. Надзвичайно оригінальним вийшов дах будинку 747 Wing House у Каліфорнії. Малюнок до проекту дуже нагадував літак, і тому було вирішено скористатися безпосередньо його деталями. Крила і багато інших елементів споруди були взяті від Boeing 747.
Старі вікна. Художниця Таймера Уїтні (Tymmera Whitnah) збудувала собі будиночок для медитацій. Їй хотілося, щоб приміщення було максимально відкритим, і нові скляні стіни були сконструйовані зі старих дерев’яних рам. Вийшла вражаюча інсталяція з 30 різнокаліберних вікон, зібраних по сміттєвим контейнерам і серед друзів, які робили ремонт. При цьому всі вікна будинку відкриваються і забезпечують прекрасну вентиляцію приміщення в будь-яку пору року.
Уявімо, нарешті, альтанку з молочних пакетів…
Найцікавіше у використанні відходів починається, якщо повністю абстрагуватися від їх первинної функції і розглядати виключно матеріальний, формальний, тактильний і перцептивний потенціал. Це означає кинути виклик загальноприйнятим поняттям про речі, показати крихкість і несподівані можливості матеріалу, з’єднати естетику і конструктивні характеристики з технологічними інноваціями.
Ми навели лише кілька прикладів апсайклінгу та його застосування. Чудові ідеї вже віднайшли своє втілення, ще більше чекає на нас попереду, адже суспільство сьогодення і майбутнього не мають іншого виходу, аніж боротися з наслідками своєї діяльності. Та чи варто “вигадувати новий велосипед”, коли вже є цілком ефективне рішення?
Нещодавно у Чернігові розпочався проєкт “Простір DIY”, який реалізує громадська організація “Еко Місто”. За задумом група місцевих урбаністів та архітекторів працюватиме над оновленням старої території кампуса Національного університету “Чернігівська політехніка”. Для виготовлення елементів інфраструктури та арт-об’єктів буде широко застосовуватися саме апсайклінг. Побачити новий публічний простір та познайомитися з учасниками проєкту усі охочі зможуть під час фестивалю “Простір DIY” у жовтні. Він буде анонсований заздалегідь.
Якщо задуматися, то зовсім нескладно зробити свій вклад у боротьбу за збереження довкілля. Зменшуючи об’єми використання, даючи старим речам та матеріалам друге життя, можна стати частиною змін, завдяки яким планета і людство отримають шанс на майбутнє без екологічних проблем.
