Інклюзивність — це процес залучення всіх членів суспільства до активної участі в його житті. Йдеться насамперед про ті групи людей, які раніше з різних причин опинялися «на узбіччі» суспільних процесів — не з власної волі, а через недосконалість системи, яка не враховувала їхніх потреб і особливостей.
Інклюзивність — це включення всіх в певну систему (наприклад, освіти) незалежно від їх фізичних, фізіологічних або інших особливостей / Рexels
Це стосується людей з інвалідністю, представників різних національностей, релігій, гендерних та ін. ідентичностей, людей з різним кольором шкіри чи розрізом очей. Вони нерідко стикаються з дискримінацією, нерівним ставленням та обмеженим доступом до базових прав і послуг.
Людина на візку може не мати можливості реалізувати своє виборче право через недоступність дільниць, до яких ведуть лише сходи, а пандус не передбачений.
Люди певної національністі чи сексуальної орієнтації нерідко зіштовхуються з упередженнями.
Жінки — з численними перешкодами у професійному зростанні та публічному житті. Часто причиною такого стану речей є брак обізнаності — багато хто просто не усвідомлює, наскільки обмеженими є можливості інших.
Проте ситуація поступово змінюється. У суспільстві зростає розуміння необхідності і запит на справедливість, рівноправність та інклюзивність. Процес інклюзії вже запущено, і він передбачає залучення абсолютно всіх людей до життя спільноти без винятків.
Основний принцип інклюзії — рівні можливості для кожного і кожної, а також спільна відповідальність за створення таких умов. Це не про спеціальні «пільги» чи привілеї — це про норму, коли всі мають однаковий доступ до освіти, праці, участі у виборах, розвитку талантів, культурного й громадського життя, отримання та надання послуг, участі в економічному розвитку країни.
