16 вересня - Міжнародний день охорони озонового шару

 

Що це за день?

16 вересня світова спільнота відзначає Міжнародний день охорони озонового шару (International Day for the Preservation of the Ozone Layer). Ця дата має за мету привернути увагу населення Землі до проблеми руйнування озонового шару та запропонувати способи її розв’язання. Відомо, що озоновий шар, що захищає атмосферу Землі від згубного впливу сонячного випромінювання, руйнується внаслідок антропогенних дій.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день охорони озонового шару?

Вперше про озон заговорили наприкінці 18 століття, а саме в 1785 році, коли він був відкритий видатним голландським вченим Ван Марумом. Однак він вважав його не новою речовиною, а особливою “електричною матерією”. Термін “озон” вперше запропонував німецький хімік Шонбейн в 1840 році. Безпосередньо озоновий шар в 1913 році відкрили французькі фізики Шабрі та Буісон.

Пізніше вчені виявили, що озоновий шар руйнується під впливом різних хімічних речовин. В 1985 році в австрійській столиці Відні на основі досліджень фізиків було прийнято конвенцію, у якій йшлося про охорону озонового шару від руйнівного впливу. Документ було підписано представниками 22 країн. Згодом, а саме восени 1987 року на конференції в Монреалі було складено протокол, в якому було зазначений перелік всіх речовини, що негативно впливають на озоновий шар. Однак в силу цей документ вступив лише через два роки.

Міжнародний день озонового шару має на меті привернути увагу суспільства на проблеми, пов’язані з його руйнуванням. Цікаво, що людство все ще може захистити озоновий шар від руйнування, припинивши виробляти та використовувати певні речовини, що мають руйнівну дію на озон. Вчені запевняють: якщо всі країни-підписанти конвенції, будуть ретельно дотримуватися всіх пунктів договору, то до 2050 року озоновий шар повністю відновиться.

У червні народився французький фізик Шарль Фабрі

Дізнайтесь завдяки якому інструменту Фабрі також став одним із відкривачів озонового шару в стратосфері.

Міжнародний день охорони озонового шару в Україні

Україна також брала участь у підписанні Віденської конвенції в 1985 році, яку було ратифіковано наступного року, в 1988 році при­єдналася до Монреальського протоколу.

Озоновий шар

Озоновий шар – це захисна плівка з газоподібної речовини, що створює бар’єр між нашою планетою та космічним простором, яка заходиться в стратосфері на висоті від 15 до 50 км. Його завдання – оберігати Землю від нищівного впливу сонячного випромінювання та зберігати все живе на планеті.Озон – це газ, що володіє високими дезінфікуючими та окислювальними властивостями. Він згубно діє на патогенні мікроорганізми (бактерії, грибки, віруси тощо), навіть здатен вбивати бактерії, що відрізняються високою стійкістю до хлору.

Озон часто використовують у побуті, ним знезаражують повітря, воду, продукти. Сьогодні очищення води в Сполучених Штатах та країнах Західної Європи майже в повному обсязі відбувається з використання озонового газу.

За допомогою озонування здійснюється очищення каналізаційних вод від продуктів нафтопереробки, отруйних речовин (ціаніди, феноли, сульфіди тощо).

Що таке озонові діри?

В результаті ретельних багаторічних досліджень цього газу, вчені виділяють декілька його видів:

Тропосферний – знаходиться найближче до нашої планети. Володіє токсичною та подразнювальною дією. Під його впливом утворюються канцерогени та мутації в людському організмі. Основні джерела тропосферного озону – викиди промислових підприємств, теплових електростанцій, хімічні розчинники, бензинові пари тощо.

Зовнішній стратосферний утворюється в результаті взаємодії сонячних променів з атмосферним киснем на відстані від 15 до 50 км над Землею. Саме цей озоновий шар захищає нашу планету від проникнення ультрафіолетових променів. А діри, що в ньому утворюються, створюють загрозу для життя на нашій планеті.Озонові діри – це ділянки, в яких набагато менше озону, і через які в атмосферу проникає ультрафіолетове випромінювання, надзвичайно шкідливе для життя та здоров’я людини.

Перша озонова діра шириною понад 1000 кілометрів була виявлена над Антарктидою в 1985 році, а пізніше схожі діри, тільки значно менші за розмірами, почали виявляти в інших місцях.

Відновлення озонового шару

Проблема знищення озонової захисної плівки над землею має глобальний, планетарний характер. Тому відразу після виявлення першої озонової діри, делегація вчених з різних куточків світу зібралася у Відні для прийняття та підписання угоди про захист та збереження озонового шару. Цей договір відомий під назвою Віденська конвенція. Пізніше її доповнив ретельно складений протокол, до якого внесли перелік речовин, що згубно впливають на озоновий шар.

Речовини, що руйнують озоновий шар, також є потужними парниковими газами. Міжнародна угода 1987 року, відома як Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, призвела до успішної глобальної міжнародної політики щодо зниження рівня озоноруйнівних речовин.

Монреальський протокол забезпечив подвійну вигоду: припинення руйнування озонового шару та уповільнення зростання парникових газів.

Міжнародний день охорони озонового шару в історії

1785

Озон був відкритий видатним голландським вченим ван Марумом.

1985

Була виявлена перша озонова діра шириною понад 1000 кілометрів над Антарктидою.

1985

У Відні – на основі досліджень фізиків було прийнято конвенцію, у якій йшлося про охорону озонового шару від руйнівного впливу.

1985

Україна підписала, а наступного року рати­фікувала Віденську конвенцію.

1987 восени

На конференції у Монреалі було складено протокол, в якому було складено перелік всіх речовини, що негативно впливають на озоновий шар.

1988

Україна при­єдналася до Монреальського протоколу.

1994

Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй запровадила Міжнародний день охорони озонового шару.

Як відзначати Міжнародний день охорони озонового шару?

Щорічно 16 вересня відбуваються симпозіуми, семінари та конференції, присвячені питанням збереження озонового шару. Вчені-фізики з різних країн виступають з доповідями про речовини, що згубно діють на стан озонового шару.

Також проводяться різноманітні освітні заходи, які допомагають краще зрозуміти значення озонового шару для кожного мешканця нашої планети. Подібні заходи проводяться як для дорослих, так і для дітей.

Джерело

13 вересня - День позитивного мислення

13 вересня відзначається День позитивного мислення або Positive Thinking Day, ініціатором запровадження якого став американський підприємець в 2003 році.

Що таке позитивне мислення?

Позитивним мисленням не можна назвати відчуття, яке з’являється у людини в періоди перемог, гарних новин чи приємних подій. В таких ситуаціях бути оптимістом достатньо легко. Позитивне мислення має прямий зв’язок зі здатністю підтримувати в собі надію та зацікавленість незважаючи на події, позитивні чи негативні.

Мета дня позитивного мислення Positive Thinking Day – гарна нагода відштовхнути від себе негативні думки.

Стреси та труднощі у повсякденному житті іноді наповнюють мислення песимізмом. Це неофіційне свято пропагує ідею про те, що негативні думки приносять більше шкоди, ніж користі, вони виснажують, відбирають енергію.

Як позитивно провести цей день?

Якщо ви не знаєте, як провести цей день, почніть з початку. Прокидайтеся з позитивом, задавайте тон майбутньому дню зранку, спілкуйтеся з позитивними людьми, читайте радісні новини та книги, частіше посміхайтесь, демонструйте вдячність за прості речі та будьте добріші до інших.

Джерело

12 вересня - Всесвітній день дельфінів

 

Всесвітній день дельфінів (World Dolphin Day) відзначається щорічно 12 вересня – цей день є глобальною ініціативою, спрямованою на підвищення обізнаності про збереження дельфінів та проблеми, з якими вони стикаються. Цей день нагадує про красу, розум і значення цих морських ссавців, а також про нагальну потребу захистити їх від різних антропогенних загроз, таких як руйнування середовища існування, забруднення, полювання та рибальство.

Походження Всесвітнього дня дельфінів

Вперше Всесвітній день дельфіна відзначався 12 вересня 2022 року, в річницю найбільшого масового вбивства китоподібних в історії людства. 12 вересня 2021 року на Фарерських островах було вбито 1 428 дельфінів під час традиційного полювання, відомого як «гріндадрап» або «гринд». Ця жорстока подія шокувала міжнародну спільноту і стала поштовхом до створення Всесвітнього дня дельфінів, щоб підвищити глобальну обізнаність про негуманне поводження з дельфінами та необхідність посилення їхнього захисту. 

Цей захід підтримали такі організації, як Marine Connection, Sea Shepherd Global і Stop the Grind Coalition, які спільно працюють над тим, щоб покласти край полюванню на дельфінів і китів не лише на Фарерських островах, а й по всьому світу. 

Чому дельфіни потребують захисту

Дельфіни стикаються з безліччю загроз, які ставлять їхні популяції під загрозу. Ці розумні істоти часто потрапляють у рибальські снасті, їх вбивають заради їжі або відловлюють заради розваги. Крім того, їхнє природне середовище існування руйнується через забруднення, зміну клімату та діяльність людини, що завдає ще більшої шкоди їхнім популяціям. Гріндадрап на Фарерських островах є одним з найбільш екстремальних прикладів цих небезпек, де полювання на дельфінів і китів у великій кількості є частиною культурної традиції.

Загрози для дельфінівПрилов у рибальських сітках – дельфіни часто ненавмисно потрапляють у рибальські сітки, що призводить до травм або загибелі.

Забруднення – океани, забруднені пластиковими відходами, розливами нафти та іншими забруднювачами, негативно впливають на здоров’я дельфінів.

Неволя заради розваги – багато дельфінів виловлюють і розводять у неволі для морських парків і акваріумів, де вони змушені виступати для розваги людей.

Важливість Всесвітнього дня дельфінів

Всесвітній день дельфінів – це нагода для інформування громадськості про нагальну потребу захисту дельфінів та їхніх середовищ існування. Він має на меті надихнути глобальні зусилля з охорони морського середовища, відповідального туризму та більш суворих правил для захисту популяцій дельфінів.

Дельфіни відіграють вирішальну роль у підтримці здоров’я морських екосистем. Вони є високоінтелектуальними і соціальними тваринами, вони сприяють балансу свого середовища, а їхня присутність є індикатором здоров’я океану. Всесвітній день дельфінів також підкреслює важливість відповідального туризму для спостереження за дельфінами, заохочуючи людей цінувати дельфінів у їхньому природному середовищі існування, не завдаючи їм шкоди.

Як відзначити Всесвітній день дельфінів

Існує багато способів долучитися до святкування Всесвітнього дня дельфінів та підтримати справу збереження дельфінів:Навчайте себе та інших. Дізнайтеся більше про загрози, з якими стикаються дельфіни, і поділіться цими знаннями з іншими. Розуміння важливості дельфінів у морських екосистемах може допомогти надихнути інших до дій.

Підтримайте зусилля по збереженню морської флори та фауни. Пожертвуйте кошти або станьте волонтером в організаціях, які займаються збереженням морських екосистем і захистом дельфінів.

Популяризуйте відповідальний туризм. Якщо ви зацікавлені в тому, щоб побачити дельфінів у дикій природі, обов’язково підтримайте відповідальні та етичні тури для спостереження за дельфінами, які ставлять на перше місце благополуччя дельфінів.

Виступайте за посилення захисту. Використовуйте свій голос, щоб закликати до посилення правил і політики захисту дельфінів від таких загроз, як вилов, полювання та знищення середовища існування. Підписання петицій, листи до законодавців або участь в екологічних кампаніях можуть мати значний вплив.

Чому ми святкуємо День дельфінів

Дельфіни – не лише чарівні морські ссавці, але й відіграють важливу роль у збереженні здоров’я океану. Ці соціальні істоти відомі своїм інтелектом, комунікативними навичками та складною поведінкою. Вони живуть у зграях, утворюючи міцні сімейні зв’язки, і демонструють такі риси поведінки, як спільне полювання та допомога пораненим членам косяка.

Відзначаючи Всесвітній день дельфінів, ми не лише визнаємо важливість дельфінів у нашому світі, але й наголошуємо на необхідності захищати їх від шкоди. Цей день нагадує нам, що боротьба за збереження дельфінів триває, і що ми несемо відповідальність за їх виживання для майбутніх поколінь.

Всесвітній день дельфінів – це нагадування про необхідність захисту одного з найрозумніших і найулюбленіших створінь океану.

Джерело

11 вересня - День «Немає новин – це хороші новини»

 

День «Немає новин – це хороші новини» (No News is Good News Day) відзначається щороку 11 вересня – це нагода відпочити від постійного потоку інформації, який часто викликає стрес і тривожність. Подія походить зі США й скоріше за все, повʼязана з подіями 11 вересня 2001 року. Ми живемо у час, коли канали новин і соціальні мережі засипають нас новинами страшними й кривавими, цей день дає можливість відключитися від мережі, зосередитися на позитивному і насолодитися відпочинком від потоку негативних заголовків. Часом це важливо зробити для турботи про своє ментальне здоровʼя. Та в умовах війни ми маємо бути обізнані заради безпеки своєї та близьких, ми маємо бути пильними та здатними аналізувати й фільтрувати інформацію, критично мислити й приймати рішення.

Точне походження Дня «Немає поганих новин – є хороші новини» невідоме, але сама фраза сягає корінням у глибину століть. У 1616 році англійський король Яків записав думку, що «відсутність новин краще, ніж погані новини». У 1640 році цю фразу процитував англійський письменник Джеймс Хауелл у своїй книзі «Знайомі листи». Вважається, що сучасна версія Дня «Немає новин – це хороші новини» з’явилася в 21 столітті, коли люди все частіше відчували потребу відключитися від величезної кількості інформації, доступної в Інтернеті та на телебаченні.

З розвитком соціальних мереж і 24-годинного циклу новин люди стали більш підключеними до глобальних подій, ніж будь-коли раніше. Однак постійний вплив негативних заголовків може негативно позначитися на психічному здоров’ї. День «Немає новин – це хороші новини» був створений для того, щоб протидіяти цьому, заохочуючи людей відволіктися від новин і зосередитися на більш позитивних і корисних справах.

Чому відсутність новин – це хороша новина

Ідея цього дня проста, але потужна: відсутність поганих новин – це добре.

Хоча залишатися в курсі подій важливо, постійне слухання про негативні події може призвести до стресу, тривоги і навіть депресії.

Відсторонившись від новин на один день, люди можуть зосередитися на теперішньому моменті, насолодитися навколишнім середовищем і перезарядитися розумово та емоційно. День «Немає новин – це хороші новини» нагадує нам, що світ продовжує змінюватися, навіть якщо ми не встигаємо відстежувати кожну кризу, яка розгортається.

Як відзначити День “«”Немає новин – це хороші новини”

Існує багато способів відзначити це унікальне свято і отримати максимум користі від дня, зосередившись на позитиві:Відключіться від новин. Вимкніть телевізор, закрийте додатки з новинами і не заходьте в соціальні мережі. Використайте цей час, щоб відключитися від зовнішнього світу і зосередитися на заняттях, які приносять радість і розслаблення.

Почитайте хорошу книгу. Якщо ви звикли отримувати щоденну дозу інформації з заголовків новин, скористайтеся цією можливістю, щоб зануритися в хорошу книгу. Виберіть щось підбадьорливе або надихаюче і насолоджуйтеся спокоєм, який приходить під час тихого читання.ах.

Прогуляйтеся на природі: Залиште позаду шум медіа та вийдіть на вулицю. Будь то прогулянка місцевим парком чи похід у гори, перебування на природі – чудовий спосіб очистити розум і відчути себе молодшим.

Зосередьтеся на позитивному мисленні. День відсутності новин – це чудовий час для того, щоб змінити своє мислення. Замість того, щоб зациклюватися на негативних думках, спробуйте зосередитися на хороших речах у вашому житті.

Проведіть якісний час з близькими. Використайте цей день, щоб відновити зв’язок з родиною та друзями. Заплануйте вечір ігор, приготуйте спільну вечерю або просто проведіть змістовну розмову, не відволікаючись на зовнішній світ.

Переваги Дня «Немає новин – це хороші новини»

Дотримання Дня «Немає новин – це хороші новини» має кілька переваг для психічного та емоційного здоров’я:

Зменшення стресу й тривожності. Постійний потік поганих новин може підвищити рівень стресу і тривожності. Відмова від новин дозволяє вашому розуму розслабитися і зосередитися на більш позитивних і мирних думках.

Сприяє усвідомленності. Не відволікаючись на негативні заголовки, ви можете зосередитися на теперішньому моменті і оцінити світ навколо. Це може призвести до більшої усвідомленності, що пов’язано з покращенням ментального здоров’я та добробуту.

Заохочує позитивне мислення. Відсторонившись від негативу в новинах, ви можете розвинути більш оптимістичний і обнадійливий світогляд. Зосередження на хороших речах у житті допомагає протидіяти негативу, який часто присутній у ЗМІ.

Заряджає психічною енергією. Постійне споживання новин може бути психічно виснажливим. День «Немає новин – це хороші новини» забезпечує таку необхідну перерву, дозволяючи вам перезарядитися і повернутися до світу з чистішим, більш сфокусованим розумом.

День «Немає новин – це хороші новини» – це нагадування про те, що іноді незнання або відсутність новин дійсно можуть бути блаженством. Відійшовши від стресу постійних оновлень, ми даємо собі можливість розслабитися, перезантажитися й оцінити прості життєві радощі. У світі, де ми постійно на зв’язку, День «Немає новин – це хороші новини» пропонує рідкісну можливість відключитися, хоч на трохи, від мережі і знайти спокій у тиші.

Джерело

10 вересня - День обміну ідеями

 

Історія створення Дня обміну ідеями

Засновником свята вважають Роберта Берча, за ідеями якого було створено ще декілька незвичних дат, таких як «День нічого», «День дрібниць» та «День нерівного килима». Swap Ideas Day вважається неофіційним святом духу співпраці. У цей день з’являється гарна можливість поділитися своїми ідеями та думками, обговорити свою точку зору з рідними, друзями, колегами та навіть незнайомими людьми. Основна мета Дня обміну ідеями – пояснити людям, що найкраще поширюються знання, коли ними ділишся, і що найкращі ідеї з’являються завдяки співпраці.

Як провести цей день?

10 вересня – це прекрасний нагода зібратися з друзями, щоб обговорити різноманітні ідеї та задуми, і, можливо, в процесі спілкування знайти нове рішення проблеми або спосіб зайнятися новою справою. Іноді, коли докупи збираються декілька людей та об’єднують свої сили, стається справжнє диво. Ідея однієї людини зусиллями команди може перетворитися на щось велике та значуще для людства.

Джерело

9 вересня - Всесвітній день сільського господарства

Всесвітній день сільського господарства (World Agriculture Day) є нагодою вшанувати один з найдавніших видів діяльності людства – сільське господарство.

Цей день не лише про щоденну працю мільйонів людей, задіяних у сільськогосподарському секторі, але про необхідність обізнаності щодо численних викликів, з якими сектор стикається в сучасну епоху.

Значення сільського господарства

Сільське господарство лежить в основі людської цивілізації з часів неолітичної революції. Воно включає в себе комплекс заходів, пов’язаних з обробкою землі та обробкою ґрунту для виробництва продуктів харчування, волокон та інших необхідних продуктів.

Історично сільське господарство було основним видом економічної діяльності в багатьох країнах, де було зайнято близько 80% робочої сили. Це був час, коли чоловіки, жінки і діти ділили між собою роботу, живучи в гармонії з землею, водою, лісами і тваринами. Навколишнє середовище було збалансованим, відходи були мінімальними, а ресурси повністю використовувалися. Ліси були доглянуті, річки мали чисту воду, а домогосподарства вирощували різних тварин, практикуючи стійкі методи без використання гербіцидів та інсектицидів.

Виклики та еволюція

Сьогодні аграрний сектор стикається з численними викликами, серед яких вплив зміни клімату та мінливі тенденції споживання продуктів харчування.

Ці виклики вимагають постійного вивчення, розвитку та інновацій у сільському господарстві. Цей сектор відіграє ключову роль у досягненні Цілей сталого розвитку, оскільки точне землеробство може допомогти викорінити голод, зменшити бідність, захистити навколишнє середовище та прискорити економічне зростання.

Інновації в сільському господарстві

Сучасне сільське господарство зазнало значного прогресу, зокрема:

• Технологія GPS: Для вимірювання, реєстрації та обчислення площ земельних ділянок, контроль споживання пального тощо.
• Датчики: Для вимірювання температури, вологості та інших показників рослинності, що допомагає мінімізувати вплив ґрунту та клімату на ріст рослин.
• Дрони: Використовуються для збору даних про рівень водонасичення, вегетативний стрес, висоту рослин та визначення біомаси.
• GIS та програмне забезпечення для дистанційного зондування: Застосовується для збору даних про температуру, кліматичні умови, стан ґрунту та джерела врожаю.

Всесвітній день сільського господарства снагадує про важливість сільського господарства в нашому повсякденному житті та необхідність постійних інновацій та дбайливого використання природних ресурсів.

Джерело

6 вересня - День боротьби з прокрастинацією

 

Що це за день?

Час від часу ми маємо справи, які виконувати не хочеться — наприклад, зайнятися прибиранням або відвідати лікаря для планового огляду. Люди схильні відкладати потрібні, але не дуже приємні дії на «потім» і таке зволікання стає звичкою. Ця проблема зовсім не нова — їй приділяли увагу ще античні філософи, а в сучасному світі вона отримала назву прокрастинації. Психологи вважають, що відкладання важливих справ до останньої хвилини є джерелом численних проблем — від низьких оцінок в школі до труднощів з кар’єрою та здоров’ям. Тому подоланню цієї звички присвячена спеціальна подія — День боротьби з прокрастинацією (Fight Procrastination Day, DO IT! Day), який відзначається щороку 6 вересня.

Як виникла ідея відзначати День боротьби з прокрастинацією?

Навіть багато тисяч років тому з точки зору психології люди були схожими на нас і мали такі самі недоліки, зокрема, часто відкладали здійснення важливих, але не дуже бажаних дій. Є припущення, що прокрастинація виникла разом з поділом праці, тобто невиконання роботи більше не означало для людини швидких згубних наслідків.

Водночас, погляди на життя в давнину суттєво відрізнялися від сучасних, тайм – менеджментом наші предки не дуже переймалися, а тому прокрастинація не вважалася чимось поганим — наприклад, в Давньому Єгипті її називали «очікуванням відповідного часу», а в часи античності серед мислителів, та й просто серед небідних людей вважалося правильним проводити більшу частину свого життя в неквапливих роздумах.

Один з перших відомих історії закликів проти прокрастинації належить давньогрецькому поету Гесіоду — в своєму вірші «Робота й дні», написаному у 800 році до нашої ери, він звертається до свого брата Персеса, який постійно відкладав свої обов’язки на завтра і тому опинився в скрутному матеріальному становищі. Сократ і Арістотель описували типову поведінку прокрастинатора, але застосовували до неї термін «акразія», тобто дії всупереч здоровому глузду — коли людина знає, що повинна робити зараз, але натомість займається зовсім іншими справами. Ціцерон у виступах перед членами Сенату називав звичку зволікати «ненависною» та недопустимою у веденні більшості справ.

Видатні прокрастинатори

Поет Джеффрі Чосер, який жив у XIV столітті, устами героїні «Кентерберійських оповідань» леді Пруденс радив читачам не відкладати на завтра ті справи, які можна зробити сьогодні. Але й видатні люди не завжди дослухались до таких порад — наприклад, Леонардо да Вінчі писав картину «Мона Ліза» 16 років, тому що весь час відволікався на інші ідеї та винаходи. Щоправда, у випадку з Леонардо навіть прокрастинація була на користь — малюнки й креслення із записних книжок генія прислужилися людству пізніше.

Письменник Віктор Гюго теж мав схильність до прокрастинації — підписавши договір з видавництвом про написання роману «Собор Паризької Богоматері», він цілий рік відкладав роботу, відвідував світські заходи та приймав гостей. Зрештою, розгніваний видавець встановив для автора новий строк — 6 місяців, тому Гюго змушений був боротися зі звичкою зволікати. Для цього він попросив слугу забрати увесь одяг, залишивши тільки одну велику шаль. Оскільки одягти для виходу на вулицю та зустріч з друзями було нічого, письменник проводив дні за роботою і в результаті закінчив книгу на два тижні раніше строку.

Причина виникнення прокрастинації?

Люди часто думають, що відкладають справи через лінь чи нестачу сили волі, але реальна причина дещо складніша і пов’язана з нашими когнітивними механізмами. Це проблема регуляції емоцій, викликаних певними обставинами — нудьгою, тривогою, невпевненістю, розчаруванням. Справа в тому, що мозок людини складається з двох структур — лімбічної системи та префронтальної кори. Лімбічна система — первинна й домінуюча, вона регулює нашу автоматичну поведінку у відповідь на емоційні подразники, а префронтальна кора вважається такою, що сформувалася пізніше і відповідає за планування та прийняття усвідомлених рішень. Коли ми відчуваємо неприємні емоції, мозок хоче нас захистити, а оскільки лімбічна система набагато сильніша, то часто вона перемагає, тому ми просто ігноруємо небажані справи, навіть якщо усвідомлюємо їхню необхідність.

Сприяють прокрастинації й певні особливості характеру, і одна з них, як не дивно — перфекціонізм. Здавалося б, прагнення до досконалих результатів несумісне із зволіканням, але насправді воно іноді змушує чекати ідеальних обставин, які можуть ніколи не настати. Хронічні прокрастинатори часто мають низьку самооцінку, тому відкладають важливі завдання на «потім» через страх не впоратися з ними. Схильні до прокрастинації й нерішучі та боязкі особи — зазвичай вони зволікають з прийняттям важливих рішень, зрештою дозволяють іншим людям вирішувати за них, а потім звинувачують їх у власних невдачах.

Серйозно досліджувати прокрастинацію почали в 1970-х роках, коли розвиток нейробіології та психології допоміг краще зрозуміти природу зволікання, а до того цю проблему вважали лінощами або невмінням ефективно організувати свій час. І хоча прокрастинацію не відносять до розладів особистості, проте більшість спеціалістів вважають її негативним фактором, який погіршує якість життя людини. Тому дослідники цього явища й заснували щорічну подію, яку назвали Днем боротьби з прокрастинацією.

Джерело

5 вересня - День запізнень

5 вересня люди, які практично ніколи не приходять вчасно, можуть дозволити собі зробити це майже на законних підставах. Адже ще у середині минулого століття у США цю дату оголосили Національним Днем запізнень. Ідею підхопили в інших країнах.

Клуб прокрастинаторів

Є багато рекомендацій, як боротися з прокрастинацією та привчити себе до пунктуальності. Але це досить важко, адже для цього потрібно постійно працювати над собою, ставити мету та кожного дня робити кроки їй назустріч. Тому деякі люди пішли іншим шляхом. Прийняв як даність, що пунктуальність і своєчасне виконання завдання — це не їхня сильна сторона, вони вирішили перетворити цей недолік в гідність. Так у 1956 році з’явився Клуб прокрастинаторів. Його засновники й стали ініціаторами впровадження Дня запізнень.

Звісно, не варто вважати, що цього дня літаки або поїзди будуть чекати всіх, хто запізнився. Та й суворий начальник не погладить по голівці за таке «законне» порушення дисципліни. Але зупинитися на декілька хвилин, щоб помилуватися красою навколишнього простору, почути гармонію навіть у гомоні міста, пограти з дитиною або домашньою твариною замість поспіху та метушні може дозволити собі кожний.

Джерело

4 вересня - Всесвітній день тхеквондо

4 вересня 1994 року у Франції на сесії міжнародної організації, що керує олімпійським рухом, тхеквондо було включене до переліку видів спорту, офіційно визнаних для Олімпійських ігор. Перші міжнародні змагання з даного виду єдиноборств було проведено влітку 2000 року в Австралії. У 2006 на позачерговій сесії Генеральної Асамблеї, яка проводилась у В‘єтнамі, Інтернаціональна федерація тхеквондо запропонувала затвердити саме цю дату, щоб відзначати Всесвітній день тхеквондо (World Taekwondo Day). Вперше урочистість була проведена у Південній Кореї, де народився цей вид бойових мистецтв.

Що таке тхеквондо?

Тхеквондо вважається молодим видом бойових мистецтв, який виник на основі традиційних єдиноборств, відомих ще 2 тис. років тому. Це єдиноборство почало стрімко розвиватися з 1945 року, а через 10 років, після об’єднання шкіл бойових мистецтв, затвердили його назву, яка складається з трьох слів: «тхе» (нога), «квон» (рука, кулак) і «до» (навчання, шлях до саморозвитку, пізнання). Тому дисципліна характеризується використанням рук та ніг для ударів при нападі чи захисті, без застосування зброї.

Як відзначають Всесвітній день тхеквондо?

Святкуючи День тхеквондо, фанати бойового мистецтва влаштовують змагання та двобої, а також проводять інформаційні кампанії для залучення до своїх рядів нових учасників.

Джерело

3 вересня - День відкриття унікальності ДНК

Відкриття молекули ДНК було зроблено зовсім нещодавно. 1953 року її існування було передбачено двома вченими – Френсісом Кріком та Джеймсом Уортсоном. Проте унікальність та неповторність цієї спіральної структури значно пізніше зміг відкрити Алек Джеффріс, а саме – 3 вересня 1984 року. З того часу у світі щороку цього дня відзначається День відкриття унікальності ДНК.

Важливість відкриття унікальності ДНК

Це відкриття мало дійсно світове значення. Воно вивело генетику та криміналістику на якісно новий рівень. Також із відкриттям започаткувалась така галузь, як генетична дактилоскопія, а за допомогою генетичних відбитків стало можливим визначення батьківства, причетності до злочину, допомога у виправленні судових помилок, через які невинні люди потрапляли за ґрати. Для визначення особи людини достатньо однієї волосини, краплі крові чи слини.

Відкриття унікальності ДНК також дозволило зробити прорив в історичних дослідженнях. За допомогою ДНК-аналізу вчені мають змогу досліджувати походження цілих народів.Надзвичайно цікавим стало встановлення того факту, що гени жителів Японії майже на 100 % збігаються з генами одного із племен Центральної Америки.

Подальші дослідження ДНК дають велику перспективу в медицині. Якщо вдало внести зміни у генетику людини, то можливо повністю позбавити людство від генетичних захворювань, раку тощо.

Джерело

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»— ініціатива першої леді Олени Зеленської, спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров’я.

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров'я.

Розвиток пам'яті та зв'язного мовлення.

Вивчіть з дитиною віршик.

Поросятко

Поросятко спохватилось:

«Ой, давно я вже не милось!

Я ж чистеньким бути мушу.»

Та й залізло у калюжу.

(Грігоре Вієру)

Джерело

30 серпня - Міжнародний день китової акули

Що це за день?

Китові акули — найбільші серед усіх представників родини акул і взагалі вони є найбільшими на планеті рибами. Але, на відміну від своїх родичів, ці хижаки є безпечними для людини, тому що їхня здобич, як і у китів — морський планктон. Через це, а також завдяки гігантським розмірам, китові акули й отримали свою назву, хоч біологічно з китами їх ніщо не пов’язує. Без китових акул неможлива рівновага в загальній екосистемі земних океанів, але зараз вони знаходяться під загрозою зникнення і цьому є чимало причин. Тому існує спеціальний день, коли увага людей у світі прикута до цих створінь — Міжнародний день китової акули (International Whale Shark Day), який щороку відзначається 30 серпня.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день китової акули?

Найстаріші знайдені рештки китових акул сучасного вигляду мають вік 28 мільйонів років, але вважається, що предки цих риб з’явилися на планеті приблизно 245 мільйонів років тому. Люди знали про існування китових акул з давнини, особливо в тих спільнотах, які мешкали на узбережжях океанів. Проте перший науковий опис цих риб з’явився тільки в 1828 році, коли британський зоолог і дослідник Ендрю Сміт описав акулу, спійману біля південноафриканських берегів.

Особливості

Китові акули розповсюджені в теплих і помірно теплих океанічних водах Атлантики, а також в Тихому й Індійському океанах, зазвичай між 30° північної та 35° південної широти. Ці риби виростають до гігантських розмірів і можуть досягати в довжину 18 метрів, однак більшість досліджених особин мали до 12 метрів довжини та близько 15 – 20 тонн ваги.

У китових акул дуже своєрідне забарвлення шкіри — від коричневого до сірого, зі світлими смугами і плямами на темному тлі. Голова рибини пласка й широка, з великим ротом, і цим нагадує голову кита. Кілька гребенів, що витупають, — так звані «кілі» — проходять горизонтально вздовж кожної сторони тіла до хвоста, також характерним є спинний плавник великого розміру.

Живлення

Цих риб називають акулами – фільтраторами, бо з обох сторін над грудними плавцями вони мають по п’ять великих зябрових щілин, всередині яких — спеціальна сітчаста тканина, що є унікальним фільтром, призначеним для харчування. Коли акула плаває з відкритим ротом, морська вода потрапляє в нього й фільтрується через зябра, немов через сито. Планктон та інші дрібні істоти залишаються, а вода повертається знову в океан. Періодично акула закриває рота, щоб проковтнути спійману здобич. Але ці створіння здатні споживати й молюсків, кальмарів та рибу, якщо ті потраплять до їхньої пащі.

Розмноження

Китові акули зазвичай живуть поодинці, але інколи можна спостерігати й зграї, причому досить чисельні. Репродуктивна функція цих риб вивчена недостатньо, відомо лише, що самки народжують живих дитинчат, хоч людям досі не вдавалося спостерігати цей процес. Новонароджені акуленята мають розмір близько 50 сантиметрів та значний внутрішній резерв поживних речовин, що дозволяє їм довго обходитися без їжі. За один раз самка китової акули народжує до 300 дитинчат, але вважається, що менше 10% з них доживають до дорослого віку. Зрілості акули досягають у 25 – 30 років, а тривалість їхнього життя складає від 70 до 100 років.

Ці великі риби мають звичку мігрувати в пошуках їжі та місць для розмноження залежно від сезону, але їхні моделі міграції поки що малодосліджені. Супутникове відстежування у водах США та в Південно-Китайському морі показало, що китові акули можуть долати відстані в тисячі кілометрів.

Браконьєрство

Китових акул досить активно виловлювали останніми десятиліттями, адже м’ясо цих риб в деяких регіонах люди споживають в їжу. Та найбільше виловлюють акул заради їхніх плавців, які особливо цінуються й широко використовуються у народній китайській медицині, а також в кулінарії — суп з акулячих плавців вважається делікатесом в багатьох регіонах, особливо в Азії.

Вилов китових акул задля плавців є жорстоким вбивством, адже рибину з відрізаними плавцями при цьому просто викидують назад в море. За статистикою, таким чином вбивають 100 мільйонів акул різних видів щороку. Скільки серед них саме китових — ніхто не рахував, але відомо, що через великий розмір, їхні плавці цінуються більше від інших.

З 2000 року кілька країн, включно з США та Австралією, заборонили в своїх територіальних водах цю жахливу практику, однак доки існує попит на товар, триватиме й браконьєрство. Адже попри те, що цей вид риб внесено до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни, кожна окрема країна на своїй території має свої закони щодо китових акул і не завжди вони є достатніми та дієвими.

Загроза та наслідки діяльності людини

До того ж цілеспрямований вилов — не єдина причина того, що китових акул дедалі меншає. Вони часто стають здобиччю риболовних сіток, встановлених на інших риб, і в результаті гинуть. Також проблемою є гвинтові морські судна, під які часто потрапляють ці неквапливі велетні. Вони потерпають і від забруднення морської води нафтою, хімічними речовинами та пластиковим сміттям.

Міжнародний день китової акули було засновано на невеличкому острові Холбокс, що належить Мексиці та знаходиться неподалік від півострова Юкатан. Цей острів відомий тим, що кожного літа його узбережжя відвідує багато китових акул, тож у 2008 році група з 40 іхтіологів, які спеціалізувалися на цих створіннях, зібралася там на Міжнародну конференцію. Серед іншого, науковці вирішили, що варто встановити пам’ятний, який сприяло б обізнаності людей щодо китових акул та збереженню цього виду. Так з’явився Міжнародний день китової акули, датою для якого обрали 30 серпня.

Міжнародний день китової акули в історії

1828 Зоолог Ендрю Сміт вперше зробив науковий опис китової акули.
1980 Океанаріум японського міста Окінава був першим, де спробували утримувати китових акул.
2000 США та Австралія заборонили в своїх територіальних водах полювання на акул, в тому числі й на китових, заради плавців.
2003 Китових акул було внесено до Додатку II Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни, що знаходяться під загрозою зникнення.
2008 На конференції іхтіологів, яка проходила на острові Холбокс, було засновано Міжнародний день китової акули.
2016 Міжнародним союзом охорони природи китову акулу занесено до переліку видів фауни, яким загрожує зникнення.

Часті Питання та відповіді про Міжнародний день китової акули

Чи правда, що візерунки на шкірі китових акул є унікальними?

Так, малюнок з плям є особливим у кожної рибини — так само, як відбитки пальців у людей. Дослідники китових акул використовують для ідентифікації особин спеціальну комп’ютерну програму, яка була створена для картографування зоряного неба. Риб заносять до каталогу, а завдяки цій технології вдається визначити, які частини океану і за який час відвідує певна акула.

На скільки зменшилася кількість китових акул останнім часом?

Згідно з числами, які надає Міжнародний союз охорони природи, популяція китових акул за останні 75 років у Індійському та Тихому океанах скоротилася на 63%, а в Атлантичному — на третину. Тенденція до зменшення популяції триває, через це китові акули вважаються видом, якому загрожує зникнення.

Чи можуть китові акули стати здобиччю інших морських хижаків?

Дорослі китові акули не мають природних ворогів, бо перебувають на вершині харчового ланцюга. Але доки вони не досягли великих розмірів, їх можуть вполювати акули інших видів, косатки та сині марліни.

З якою швидкістю плавають китові акули та на яку глибину пірнають?

Ці велетенські риби є досить повільними плавцями — їхня швидкість приблизно 4 – 5 км/год, тобто співставна з тією, яку має людина-плавець. Щодо глибини, то ці створіння живуть на невеликих глибинах, хоч можуть пірнати на 500 – 1000 метрів, а максимальна зареєстрована глибина їхнього плавання — 1360 метрів.

Чи можуть китові акули жити в умовах океанаріумів чи дельфінаріїв?

Ці риби в дикій природі щодня долають чималі відстані, при цьому плавають на глибині близько 10 метрів. Утримання в штучних умовах зазвичай не забезпечує їм такого простору, тому дуже мало океанаріумів у світі можуть дозволити собі тримати китових акул.

Як відзначати Міжнародний день китової акули?

Звісно, в прибережних водах України китових акул немає, але це не означає, що їхнє свято має пройти поза нашою увагою. По-перше, це гарна нагода дізнатися більше фактів про китових акул, а потім поділитися своїми знаннями з іншими людьми — передусім з дітьми. Також варто поширювати інформацію про Міжнародний день китової акули в соціальних мережах, тому що досить небагато українців поінформовані щодо цієї події.За бажання можна взяти участь в благодійних акціях онлайн, наприклад, долучитися до ініціативи Всесвітнього фонду дикої природи, який пропонує «всиновити» китову акулу, тобто регулярно жертвувати невелику суму для захисту цих незвичайних створінь та дослідницьких програм щодо них.

А якщо на літньому відпочинку в меню ресторану екзотичної країни буде суп з акулячих плавців, то варто пригадати, в який спосіб їх добувають, і відмовитися від цієї спокуси. Якщо якнайбільше людей відмовлятимуться від купівлі будь-яких продуктів з китових акул, це безумовно буде сприяти їхньому збереженню.

Найважливіше для китових акул, як і для інших водних мешканців — чисті й придатні для життя океани. Тому люди мають докласти зусиль, щоб мінімізувати забруднення морів, і найпростіше, що може зробити для цього кожна людина — обмежити або взагалі припинити купувати товари в пластикових упаковках.

Чому важливий цей день?

Китових акул не можна назвати непомітними створіннями, хоча б через їхні розміри. Але зазвичай люди мають про них досить поверхове уявлення, тому Міжнародний день китової акули заповнює частину прогалин в наших знаннях.

Наприклад, не всі знають про те, що китові акули приносять велику користь екосистемі світового океану, оскільки харчуються планктоном, при цьому споживають його у великих кількостях. Таким чином вони не дозволяють мікроорганізмам розмножуватися надмірно, в іншому разі це призвело б до змін у хімічному складі води та її «цвітіння», що своєю чергою токсично впливало б на всіх без виключення морських мешканців.

Неймовірно, але китові акули навіть допомагають розвивати економіку — завдяки їм чимало країн мають прибутковий бізнес, заснований на спостереженнях за цими велетенськими, але безпечними рибами з човнів та плаванні з аквалангами поряд з ними. Ця екзотична розвага стає дедалі популярнішою серед іноземних туристів, які готові платити за неї чималі кошти. При цьому туристична індустрія сприяє збереженню китових акул, адже для країн, які беруть в ній участь, ці риби набагато корисніші живими, ніж у вигляді супу з плавцями.

Джерело