9 вересня - Всесвітній день сільського господарства

Всесвітній день сільського господарства (World Agriculture Day) є нагодою вшанувати один з найдавніших видів діяльності людства – сільське господарство.

Цей день не лише про щоденну працю мільйонів людей, задіяних у сільськогосподарському секторі, але про необхідність обізнаності щодо численних викликів, з якими сектор стикається в сучасну епоху.

Значення сільського господарства

Сільське господарство лежить в основі людської цивілізації з часів неолітичної революції. Воно включає в себе комплекс заходів, пов’язаних з обробкою землі та обробкою ґрунту для виробництва продуктів харчування, волокон та інших необхідних продуктів.

Історично сільське господарство було основним видом економічної діяльності в багатьох країнах, де було зайнято близько 80% робочої сили. Це був час, коли чоловіки, жінки і діти ділили між собою роботу, живучи в гармонії з землею, водою, лісами і тваринами. Навколишнє середовище було збалансованим, відходи були мінімальними, а ресурси повністю використовувалися. Ліси були доглянуті, річки мали чисту воду, а домогосподарства вирощували різних тварин, практикуючи стійкі методи без використання гербіцидів та інсектицидів.

Виклики та еволюція

Сьогодні аграрний сектор стикається з численними викликами, серед яких вплив зміни клімату та мінливі тенденції споживання продуктів харчування.

Ці виклики вимагають постійного вивчення, розвитку та інновацій у сільському господарстві. Цей сектор відіграє ключову роль у досягненні Цілей сталого розвитку, оскільки точне землеробство може допомогти викорінити голод, зменшити бідність, захистити навколишнє середовище та прискорити економічне зростання.

Інновації в сільському господарстві

Сучасне сільське господарство зазнало значного прогресу, зокрема:

• Технологія GPS: Для вимірювання, реєстрації та обчислення площ земельних ділянок, контроль споживання пального тощо.
• Датчики: Для вимірювання температури, вологості та інших показників рослинності, що допомагає мінімізувати вплив ґрунту та клімату на ріст рослин.
• Дрони: Використовуються для збору даних про рівень водонасичення, вегетативний стрес, висоту рослин та визначення біомаси.
• GIS та програмне забезпечення для дистанційного зондування: Застосовується для збору даних про температуру, кліматичні умови, стан ґрунту та джерела врожаю.

Всесвітній день сільського господарства снагадує про важливість сільського господарства в нашому повсякденному житті та необхідність постійних інновацій та дбайливого використання природних ресурсів.

Джерело

6 вересня - День боротьби з прокрастинацією

 

Що це за день?

Час від часу ми маємо справи, які виконувати не хочеться — наприклад, зайнятися прибиранням або відвідати лікаря для планового огляду. Люди схильні відкладати потрібні, але не дуже приємні дії на «потім» і таке зволікання стає звичкою. Ця проблема зовсім не нова — їй приділяли увагу ще античні філософи, а в сучасному світі вона отримала назву прокрастинації. Психологи вважають, що відкладання важливих справ до останньої хвилини є джерелом численних проблем — від низьких оцінок в школі до труднощів з кар’єрою та здоров’ям. Тому подоланню цієї звички присвячена спеціальна подія — День боротьби з прокрастинацією (Fight Procrastination Day, DO IT! Day), який відзначається щороку 6 вересня.

Як виникла ідея відзначати День боротьби з прокрастинацією?

Навіть багато тисяч років тому з точки зору психології люди були схожими на нас і мали такі самі недоліки, зокрема, часто відкладали здійснення важливих, але не дуже бажаних дій. Є припущення, що прокрастинація виникла разом з поділом праці, тобто невиконання роботи більше не означало для людини швидких згубних наслідків.

Водночас, погляди на життя в давнину суттєво відрізнялися від сучасних, тайм – менеджментом наші предки не дуже переймалися, а тому прокрастинація не вважалася чимось поганим — наприклад, в Давньому Єгипті її називали «очікуванням відповідного часу», а в часи античності серед мислителів, та й просто серед небідних людей вважалося правильним проводити більшу частину свого життя в неквапливих роздумах.

Один з перших відомих історії закликів проти прокрастинації належить давньогрецькому поету Гесіоду — в своєму вірші «Робота й дні», написаному у 800 році до нашої ери, він звертається до свого брата Персеса, який постійно відкладав свої обов’язки на завтра і тому опинився в скрутному матеріальному становищі. Сократ і Арістотель описували типову поведінку прокрастинатора, але застосовували до неї термін «акразія», тобто дії всупереч здоровому глузду — коли людина знає, що повинна робити зараз, але натомість займається зовсім іншими справами. Ціцерон у виступах перед членами Сенату називав звичку зволікати «ненависною» та недопустимою у веденні більшості справ.

Видатні прокрастинатори

Поет Джеффрі Чосер, який жив у XIV столітті, устами героїні «Кентерберійських оповідань» леді Пруденс радив читачам не відкладати на завтра ті справи, які можна зробити сьогодні. Але й видатні люди не завжди дослухались до таких порад — наприклад, Леонардо да Вінчі писав картину «Мона Ліза» 16 років, тому що весь час відволікався на інші ідеї та винаходи. Щоправда, у випадку з Леонардо навіть прокрастинація була на користь — малюнки й креслення із записних книжок генія прислужилися людству пізніше.

Письменник Віктор Гюго теж мав схильність до прокрастинації — підписавши договір з видавництвом про написання роману «Собор Паризької Богоматері», він цілий рік відкладав роботу, відвідував світські заходи та приймав гостей. Зрештою, розгніваний видавець встановив для автора новий строк — 6 місяців, тому Гюго змушений був боротися зі звичкою зволікати. Для цього він попросив слугу забрати увесь одяг, залишивши тільки одну велику шаль. Оскільки одягти для виходу на вулицю та зустріч з друзями було нічого, письменник проводив дні за роботою і в результаті закінчив книгу на два тижні раніше строку.

Причина виникнення прокрастинації?

Люди часто думають, що відкладають справи через лінь чи нестачу сили волі, але реальна причина дещо складніша і пов’язана з нашими когнітивними механізмами. Це проблема регуляції емоцій, викликаних певними обставинами — нудьгою, тривогою, невпевненістю, розчаруванням. Справа в тому, що мозок людини складається з двох структур — лімбічної системи та префронтальної кори. Лімбічна система — первинна й домінуюча, вона регулює нашу автоматичну поведінку у відповідь на емоційні подразники, а префронтальна кора вважається такою, що сформувалася пізніше і відповідає за планування та прийняття усвідомлених рішень. Коли ми відчуваємо неприємні емоції, мозок хоче нас захистити, а оскільки лімбічна система набагато сильніша, то часто вона перемагає, тому ми просто ігноруємо небажані справи, навіть якщо усвідомлюємо їхню необхідність.

Сприяють прокрастинації й певні особливості характеру, і одна з них, як не дивно — перфекціонізм. Здавалося б, прагнення до досконалих результатів несумісне із зволіканням, але насправді воно іноді змушує чекати ідеальних обставин, які можуть ніколи не настати. Хронічні прокрастинатори часто мають низьку самооцінку, тому відкладають важливі завдання на «потім» через страх не впоратися з ними. Схильні до прокрастинації й нерішучі та боязкі особи — зазвичай вони зволікають з прийняттям важливих рішень, зрештою дозволяють іншим людям вирішувати за них, а потім звинувачують їх у власних невдачах.

Серйозно досліджувати прокрастинацію почали в 1970-х роках, коли розвиток нейробіології та психології допоміг краще зрозуміти природу зволікання, а до того цю проблему вважали лінощами або невмінням ефективно організувати свій час. І хоча прокрастинацію не відносять до розладів особистості, проте більшість спеціалістів вважають її негативним фактором, який погіршує якість життя людини. Тому дослідники цього явища й заснували щорічну подію, яку назвали Днем боротьби з прокрастинацією.

Джерело

5 вересня - День запізнень

5 вересня люди, які практично ніколи не приходять вчасно, можуть дозволити собі зробити це майже на законних підставах. Адже ще у середині минулого століття у США цю дату оголосили Національним Днем запізнень. Ідею підхопили в інших країнах.

Клуб прокрастинаторів

Є багато рекомендацій, як боротися з прокрастинацією та привчити себе до пунктуальності. Але це досить важко, адже для цього потрібно постійно працювати над собою, ставити мету та кожного дня робити кроки їй назустріч. Тому деякі люди пішли іншим шляхом. Прийняв як даність, що пунктуальність і своєчасне виконання завдання — це не їхня сильна сторона, вони вирішили перетворити цей недолік в гідність. Так у 1956 році з’явився Клуб прокрастинаторів. Його засновники й стали ініціаторами впровадження Дня запізнень.

Звісно, не варто вважати, що цього дня літаки або поїзди будуть чекати всіх, хто запізнився. Та й суворий начальник не погладить по голівці за таке «законне» порушення дисципліни. Але зупинитися на декілька хвилин, щоб помилуватися красою навколишнього простору, почути гармонію навіть у гомоні міста, пограти з дитиною або домашньою твариною замість поспіху та метушні може дозволити собі кожний.

Джерело

4 вересня - Всесвітній день тхеквондо

4 вересня 1994 року у Франції на сесії міжнародної організації, що керує олімпійським рухом, тхеквондо було включене до переліку видів спорту, офіційно визнаних для Олімпійських ігор. Перші міжнародні змагання з даного виду єдиноборств було проведено влітку 2000 року в Австралії. У 2006 на позачерговій сесії Генеральної Асамблеї, яка проводилась у В‘єтнамі, Інтернаціональна федерація тхеквондо запропонувала затвердити саме цю дату, щоб відзначати Всесвітній день тхеквондо (World Taekwondo Day). Вперше урочистість була проведена у Південній Кореї, де народився цей вид бойових мистецтв.

Що таке тхеквондо?

Тхеквондо вважається молодим видом бойових мистецтв, який виник на основі традиційних єдиноборств, відомих ще 2 тис. років тому. Це єдиноборство почало стрімко розвиватися з 1945 року, а через 10 років, після об’єднання шкіл бойових мистецтв, затвердили його назву, яка складається з трьох слів: «тхе» (нога), «квон» (рука, кулак) і «до» (навчання, шлях до саморозвитку, пізнання). Тому дисципліна характеризується використанням рук та ніг для ударів при нападі чи захисті, без застосування зброї.

Як відзначають Всесвітній день тхеквондо?

Святкуючи День тхеквондо, фанати бойового мистецтва влаштовують змагання та двобої, а також проводять інформаційні кампанії для залучення до своїх рядів нових учасників.

Джерело

3 вересня - День відкриття унікальності ДНК

Відкриття молекули ДНК було зроблено зовсім нещодавно. 1953 року її існування було передбачено двома вченими – Френсісом Кріком та Джеймсом Уортсоном. Проте унікальність та неповторність цієї спіральної структури значно пізніше зміг відкрити Алек Джеффріс, а саме – 3 вересня 1984 року. З того часу у світі щороку цього дня відзначається День відкриття унікальності ДНК.

Важливість відкриття унікальності ДНК

Це відкриття мало дійсно світове значення. Воно вивело генетику та криміналістику на якісно новий рівень. Також із відкриттям започаткувалась така галузь, як генетична дактилоскопія, а за допомогою генетичних відбитків стало можливим визначення батьківства, причетності до злочину, допомога у виправленні судових помилок, через які невинні люди потрапляли за ґрати. Для визначення особи людини достатньо однієї волосини, краплі крові чи слини.

Відкриття унікальності ДНК також дозволило зробити прорив в історичних дослідженнях. За допомогою ДНК-аналізу вчені мають змогу досліджувати походження цілих народів.Надзвичайно цікавим стало встановлення того факту, що гени жителів Японії майже на 100 % збігаються з генами одного із племен Центральної Америки.

Подальші дослідження ДНК дають велику перспективу в медицині. Якщо вдало внести зміни у генетику людини, то можливо повністю позбавити людство від генетичних захворювань, раку тощо.

Джерело

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»— ініціатива першої леді Олени Зеленської, спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров’я.

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров'я.

Розвиток пам'яті та зв'язного мовлення.

Вивчіть з дитиною віршик.

Поросятко

Поросятко спохватилось:

«Ой, давно я вже не милось!

Я ж чистеньким бути мушу.»

Та й залізло у калюжу.

(Грігоре Вієру)

Джерело

30 серпня - Міжнародний день китової акули

Що це за день?

Китові акули — найбільші серед усіх представників родини акул і взагалі вони є найбільшими на планеті рибами. Але, на відміну від своїх родичів, ці хижаки є безпечними для людини, тому що їхня здобич, як і у китів — морський планктон. Через це, а також завдяки гігантським розмірам, китові акули й отримали свою назву, хоч біологічно з китами їх ніщо не пов’язує. Без китових акул неможлива рівновага в загальній екосистемі земних океанів, але зараз вони знаходяться під загрозою зникнення і цьому є чимало причин. Тому існує спеціальний день, коли увага людей у світі прикута до цих створінь — Міжнародний день китової акули (International Whale Shark Day), який щороку відзначається 30 серпня.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день китової акули?

Найстаріші знайдені рештки китових акул сучасного вигляду мають вік 28 мільйонів років, але вважається, що предки цих риб з’явилися на планеті приблизно 245 мільйонів років тому. Люди знали про існування китових акул з давнини, особливо в тих спільнотах, які мешкали на узбережжях океанів. Проте перший науковий опис цих риб з’явився тільки в 1828 році, коли британський зоолог і дослідник Ендрю Сміт описав акулу, спійману біля південноафриканських берегів.

Особливості

Китові акули розповсюджені в теплих і помірно теплих океанічних водах Атлантики, а також в Тихому й Індійському океанах, зазвичай між 30° північної та 35° південної широти. Ці риби виростають до гігантських розмірів і можуть досягати в довжину 18 метрів, однак більшість досліджених особин мали до 12 метрів довжини та близько 15 – 20 тонн ваги.

У китових акул дуже своєрідне забарвлення шкіри — від коричневого до сірого, зі світлими смугами і плямами на темному тлі. Голова рибини пласка й широка, з великим ротом, і цим нагадує голову кита. Кілька гребенів, що витупають, — так звані «кілі» — проходять горизонтально вздовж кожної сторони тіла до хвоста, також характерним є спинний плавник великого розміру.

Живлення

Цих риб називають акулами – фільтраторами, бо з обох сторін над грудними плавцями вони мають по п’ять великих зябрових щілин, всередині яких — спеціальна сітчаста тканина, що є унікальним фільтром, призначеним для харчування. Коли акула плаває з відкритим ротом, морська вода потрапляє в нього й фільтрується через зябра, немов через сито. Планктон та інші дрібні істоти залишаються, а вода повертається знову в океан. Періодично акула закриває рота, щоб проковтнути спійману здобич. Але ці створіння здатні споживати й молюсків, кальмарів та рибу, якщо ті потраплять до їхньої пащі.

Розмноження

Китові акули зазвичай живуть поодинці, але інколи можна спостерігати й зграї, причому досить чисельні. Репродуктивна функція цих риб вивчена недостатньо, відомо лише, що самки народжують живих дитинчат, хоч людям досі не вдавалося спостерігати цей процес. Новонароджені акуленята мають розмір близько 50 сантиметрів та значний внутрішній резерв поживних речовин, що дозволяє їм довго обходитися без їжі. За один раз самка китової акули народжує до 300 дитинчат, але вважається, що менше 10% з них доживають до дорослого віку. Зрілості акули досягають у 25 – 30 років, а тривалість їхнього життя складає від 70 до 100 років.

Ці великі риби мають звичку мігрувати в пошуках їжі та місць для розмноження залежно від сезону, але їхні моделі міграції поки що малодосліджені. Супутникове відстежування у водах США та в Південно-Китайському морі показало, що китові акули можуть долати відстані в тисячі кілометрів.

Браконьєрство

Китових акул досить активно виловлювали останніми десятиліттями, адже м’ясо цих риб в деяких регіонах люди споживають в їжу. Та найбільше виловлюють акул заради їхніх плавців, які особливо цінуються й широко використовуються у народній китайській медицині, а також в кулінарії — суп з акулячих плавців вважається делікатесом в багатьох регіонах, особливо в Азії.

Вилов китових акул задля плавців є жорстоким вбивством, адже рибину з відрізаними плавцями при цьому просто викидують назад в море. За статистикою, таким чином вбивають 100 мільйонів акул різних видів щороку. Скільки серед них саме китових — ніхто не рахував, але відомо, що через великий розмір, їхні плавці цінуються більше від інших.

З 2000 року кілька країн, включно з США та Австралією, заборонили в своїх територіальних водах цю жахливу практику, однак доки існує попит на товар, триватиме й браконьєрство. Адже попри те, що цей вид риб внесено до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни, кожна окрема країна на своїй території має свої закони щодо китових акул і не завжди вони є достатніми та дієвими.

Загроза та наслідки діяльності людини

До того ж цілеспрямований вилов — не єдина причина того, що китових акул дедалі меншає. Вони часто стають здобиччю риболовних сіток, встановлених на інших риб, і в результаті гинуть. Також проблемою є гвинтові морські судна, під які часто потрапляють ці неквапливі велетні. Вони потерпають і від забруднення морської води нафтою, хімічними речовинами та пластиковим сміттям.

Міжнародний день китової акули було засновано на невеличкому острові Холбокс, що належить Мексиці та знаходиться неподалік від півострова Юкатан. Цей острів відомий тим, що кожного літа його узбережжя відвідує багато китових акул, тож у 2008 році група з 40 іхтіологів, які спеціалізувалися на цих створіннях, зібралася там на Міжнародну конференцію. Серед іншого, науковці вирішили, що варто встановити пам’ятний, який сприяло б обізнаності людей щодо китових акул та збереженню цього виду. Так з’явився Міжнародний день китової акули, датою для якого обрали 30 серпня.

Міжнародний день китової акули в історії

1828 Зоолог Ендрю Сміт вперше зробив науковий опис китової акули.
1980 Океанаріум японського міста Окінава був першим, де спробували утримувати китових акул.
2000 США та Австралія заборонили в своїх територіальних водах полювання на акул, в тому числі й на китових, заради плавців.
2003 Китових акул було внесено до Додатку II Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни, що знаходяться під загрозою зникнення.
2008 На конференції іхтіологів, яка проходила на острові Холбокс, було засновано Міжнародний день китової акули.
2016 Міжнародним союзом охорони природи китову акулу занесено до переліку видів фауни, яким загрожує зникнення.

Часті Питання та відповіді про Міжнародний день китової акули

Чи правда, що візерунки на шкірі китових акул є унікальними?

Так, малюнок з плям є особливим у кожної рибини — так само, як відбитки пальців у людей. Дослідники китових акул використовують для ідентифікації особин спеціальну комп’ютерну програму, яка була створена для картографування зоряного неба. Риб заносять до каталогу, а завдяки цій технології вдається визначити, які частини океану і за який час відвідує певна акула.

На скільки зменшилася кількість китових акул останнім часом?

Згідно з числами, які надає Міжнародний союз охорони природи, популяція китових акул за останні 75 років у Індійському та Тихому океанах скоротилася на 63%, а в Атлантичному — на третину. Тенденція до зменшення популяції триває, через це китові акули вважаються видом, якому загрожує зникнення.

Чи можуть китові акули стати здобиччю інших морських хижаків?

Дорослі китові акули не мають природних ворогів, бо перебувають на вершині харчового ланцюга. Але доки вони не досягли великих розмірів, їх можуть вполювати акули інших видів, косатки та сині марліни.

З якою швидкістю плавають китові акули та на яку глибину пірнають?

Ці велетенські риби є досить повільними плавцями — їхня швидкість приблизно 4 – 5 км/год, тобто співставна з тією, яку має людина-плавець. Щодо глибини, то ці створіння живуть на невеликих глибинах, хоч можуть пірнати на 500 – 1000 метрів, а максимальна зареєстрована глибина їхнього плавання — 1360 метрів.

Чи можуть китові акули жити в умовах океанаріумів чи дельфінаріїв?

Ці риби в дикій природі щодня долають чималі відстані, при цьому плавають на глибині близько 10 метрів. Утримання в штучних умовах зазвичай не забезпечує їм такого простору, тому дуже мало океанаріумів у світі можуть дозволити собі тримати китових акул.

Як відзначати Міжнародний день китової акули?

Звісно, в прибережних водах України китових акул немає, але це не означає, що їхнє свято має пройти поза нашою увагою. По-перше, це гарна нагода дізнатися більше фактів про китових акул, а потім поділитися своїми знаннями з іншими людьми — передусім з дітьми. Також варто поширювати інформацію про Міжнародний день китової акули в соціальних мережах, тому що досить небагато українців поінформовані щодо цієї події.За бажання можна взяти участь в благодійних акціях онлайн, наприклад, долучитися до ініціативи Всесвітнього фонду дикої природи, який пропонує «всиновити» китову акулу, тобто регулярно жертвувати невелику суму для захисту цих незвичайних створінь та дослідницьких програм щодо них.

А якщо на літньому відпочинку в меню ресторану екзотичної країни буде суп з акулячих плавців, то варто пригадати, в який спосіб їх добувають, і відмовитися від цієї спокуси. Якщо якнайбільше людей відмовлятимуться від купівлі будь-яких продуктів з китових акул, це безумовно буде сприяти їхньому збереженню.

Найважливіше для китових акул, як і для інших водних мешканців — чисті й придатні для життя океани. Тому люди мають докласти зусиль, щоб мінімізувати забруднення морів, і найпростіше, що може зробити для цього кожна людина — обмежити або взагалі припинити купувати товари в пластикових упаковках.

Чому важливий цей день?

Китових акул не можна назвати непомітними створіннями, хоча б через їхні розміри. Але зазвичай люди мають про них досить поверхове уявлення, тому Міжнародний день китової акули заповнює частину прогалин в наших знаннях.

Наприклад, не всі знають про те, що китові акули приносять велику користь екосистемі світового океану, оскільки харчуються планктоном, при цьому споживають його у великих кількостях. Таким чином вони не дозволяють мікроорганізмам розмножуватися надмірно, в іншому разі це призвело б до змін у хімічному складі води та її «цвітіння», що своєю чергою токсично впливало б на всіх без виключення морських мешканців.

Неймовірно, але китові акули навіть допомагають розвивати економіку — завдяки їм чимало країн мають прибутковий бізнес, заснований на спостереженнях за цими велетенськими, але безпечними рибами з човнів та плаванні з аквалангами поряд з ними. Ця екзотична розвага стає дедалі популярнішою серед іноземних туристів, які готові платити за неї чималі кошти. При цьому туристична індустрія сприяє збереженню китових акул, адже для країн, які беруть в ній участь, ці риби набагато корисніші живими, ніж у вигляді супу з плавцями.

Джерело

Арт-терапія як метод відновлення психоемоційного стану

Коли я засмучений, мені допоможе...

Мультфільм для дітей та підлітків “Здорове використання соціальних мереж”

Спілкування в соцмережах з родиною, друзями та ще багато з ким - це чудово. Круто, коли ми отримуємо лайки та перегляди. Але іноді соцмережі можуть змусити нас відчувати стрес, сум, ревнощі, самотність. Здається, що всі інші крутіші та проводять час краще за нас. Якщо соціальні мережі коли-небудь викликали у вас такі почуття, ви не одні. У цьому мультфільмі ми зібрали кілька порад, як залишатися ментально здоровим під час використання соціальних мереж. Тож, залучайтеся до перегляду мультфільму, рекомендуйте його батькам та дітям та навчайтесь нового разом.

 

3 липня - Всесвітній день без поліетиленових пакетів

   

         Хоча б один день на рік згадати про чистоту навколишнього середовища закликає Всесвітній день без поліетиленових пакетів (Plastic Bag Free Day), який відзначається щорічно 3 липня. У цей день рекомендується відмовитись від користування виробами з пластику чи поліетилену та замінити їх альтернативними еко-товарами: паперовими пакетами та стильними торбинками багаторазового користування.

    Метою Всесвітнього дня без поліетиленових пакетів є підвищення обізнаності про екологічні проблеми та заохочення людей до дій для захисту нашої планети. Поширючи свої селфі з навколишньою природою, люди демонструють свою підтримку щодо збереження навколишнього середовища та демонструють, що ми всі пов’язані через наш спільний дім на Землі. З роками подія стає все більш популярною, у ній беруть участь тисячі людей з усіх куточків світу, що робить її потужним символом глобальної єдності та колективних дій, спрямованих надихати до формування екологічної культури та дій на захист природи.

ВАЖЛИВІСТЬ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ БЕЗ ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ПАКЕТІВ

    Подію започаткували для привернення уваги суспільства до глобальної проблеми засміченості планети відходами з пластику, які майже не розкладаються. Поширення інформації про можливість заміни небезпечного матеріалу екологічними та бюджетними рішеннями допоможе усвідомити нищівний вплив його використання та сформувати у людей нову поведінку, безпечну для довкілля.

ЧОМУ ВАЖЛИВО ВІДМОВИТИСЯ ВІД ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ПАКЕТІВ?                 Щороку один українець використовує приблизно 500 пакетів з поліетилену, тоді як мешканцям ЄС потрібно 90.

    Річний обсяг використаних мішечків у світі становить 5 трлн, а води океану через пластикову тару стають важчими на 8 млн тонн.

    Для розкладу поліетилену потрібно до 200 років, а для пластику – 400.

    Майже 1 млн птахів та 100 тис. тварин помирає щороку від пластикових відходів.

Понад 40 країн світу заявили про повну чи часткову відмову від таких виробів. На початку червня 2021 Верховна Рада прийняла закон, що обмежує використання поліетиленових пакетів в Україні

Джерело

1 липня - Міжнародний день анекдоту та жартів

Дуже веселе свято відзначають 1 липня – Міжнародний день анекдоту та жартів (International Joke Day). Така цікава дата характеризується величезною кількістю смішних заходів. Жарти піднімають настрій та дарують багато позитивних емоцій.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ АНЕКДОТУ ТА ЖАРТІВ

Ідея святкування International Joke Day належить американському письменнику та графіку Уейну Рейнагелю. Ця видатна людина відома у світі своїми фантастичними романами. Свято було започатковане у 1994 році, отримало популярність у різних країнах, адже від жартів та веселощів не відмовиться ніхто.

Спочатку святкові заходи біли спрямовані на збільшення обсягу продажів двотомної збірки офісних анекдотів Рейнагеля, що включив у кожну книжку по 250 смішних жартів. 1 липня письменник обрав, бо цей день завершує половину року, і цієї ж дати стартував Міжнародний конкурс анекдотів.

ЯК ВЕСЕЛО ПРОВЕСТИ ЦЕЙ ДЕНЬ?

У цей день можна доволі насміятися, слухати жарти або самому їх розповідати. Святкують День анекдоту по-різному – організують у місті комедійний клуб, розучують анекдоти та проводять конкурси на найсмішніший жарт, дивляться компанією друзів старі та нові комедії тощо. Сміх, за науковими дослідженнями, подовжує життя та позбавляє від негативних емоцій.

Джерело